Першими в Україні судмедексперти області знайшли вихід із пастки «поправок Лозового»

    Це суттєво покращило якість досліджень і зняло психологічну напругу в суспільстві Підписані Президентом, 15 березня 2018 року набрали чинності внесені Верховною Радою зміни до Кримінального процесуального кодексу України (так звані «поправки Лозового»). Відповідно до них, призначення експертиз, у тому числі – судово-медичних, було виведено з юрисдикції правоохоронних органів і покладено на органи місцевого судочинства. Тобто, експертизу тіл померлих відтоді мав призначати вже не слідчий поліції, а лише суддя за його поданням. І хоча автор поправок, народний депутат Андрій Лозовий переконував, буцім у такий спосіб буде нівельовано корупційну складову процесу, аналітики одразу спрогнозували цілу низку негативних наслідків: від затягування винесення ухвал через збільшення у рази звернень до суду до погіршення у зв’язку з обумовленим цим зволіканням якості експертиз (внаслідок чого у виграшу будуть лише злочинці), до переповненості моргів і негативних морально-психологічних наслідків, коли рідні померлого марно оббиватимуть пороги, не маючи змоги його поховати. - Відразу відчули все це у повній мірі, як, зрештою, й колеги з інших регіонів України, - каже начальник Чернівецького обласного бюро судово-медичної експертизи, експерт ДОЗ із судмедекспертизи, завідувач кафедри судової медицини та медичного правознавства БДМУ Віктор БАЧИНСЬКИЙ. - Так, проміжок часу між надходженням тіла померлого у морг Бюро за направленням слідчого і початком експертизи, коли на це, згідно з поправкою, надходить ухвала суду, зріс до 3-7 діб. Що, у свою чергу, призвело до переповненості моргу, обурення родичів неможливістю своєчасно отримати тіло, лихоманки у роботі експертних бригад, коли після вимушеного простою в очікуванні ухвал суду після їх одночасного надходження у великій кількості вони були змушені працювати фактично цілодобово. Відтак творчий процес проведення судово-медичних експертиз мимоволі перетворився на конвеєр аутопсій, що не кращим чином позначилося на якості.

   Це й не дивно, продовжує Віктор Теодосович. «Якщо, наприклад, слідчий підозрює настання смерті внаслідок вбивства, то судмедексперт має визначити час її настання, прижиттєвість чи ні наявних тілесних ушкоджень тощо. А що можна визначити через тиждень, коли через зволікання незворотно втрачено вагомі прикмети та ознаки, приміром, можливість визначення виду токсичного фактора тощо? Це вже не експертиза, а казна-що, бо експертизу проводять по «гарячих слідах», щоб визначити що, коли і як. У результаті погіршилася робота не тільки судмедекспертизи, але й правоохоронних органів, ускладнивши чи й унеможлививши розкриття злочинів».
Побільшало роботи у судмедекспертів і після впорядкування в області видачі лікарських свідоцтв про смерть, 57% яких, як засвідчила перевірка, видавали незаконно, несвоєчасно чи неправильно. Торік це питання стало предметом розгляду колегії ДОЗ і врешті ситуація змінилася. Однак одним із наслідків стало додаткове збільшення направлень тіл до обласного бюро судмедекспертизи. «Якщо з усім цим валом дотримуватися нової процесуальної процедури, до тижня очікуючи ухвали суду про проведення експертизи, був ризик повністю паралізувати роботу закладу», - констатує В. Бачинський. Отож, на власний страх і ризик він видав наказ, який упорядкував процес. «Ухвалу суду не скасували, проте робимо розтин одразу після надходження тіла, - розповідає головний судмедексперт області. - Щоправда, оформляємо це як акт судово-медичного дослідження, як зрештою робили колись. Коли ж надходить ухвала, документ переоформлюється. Таким чином, жодного порушення немає, зате не втрачаємо дорогоцінний час, маємо якісну експертизу, а родичі померлих позбулися додаткового стресу».
   Досвідом буковинських судово-медичних експертів уже зацікавилися їхні колеги з інших регіонів, бо ж через спричинені «поправками Лозового» затримки і зумовлене ними скорочення обсягу роботи подекуди наполовину скоротили штати обласних бюро. Отож, доки численні звернення спільноти українських судмедекспертів стосовно скасування або впорядкування паралізуючих систему недолугих поправок залишаються без відповіді, було б доречно поширити логічний вихід із ситуації, запропонований В. Бачинським.
   Анна ГАРГАЛЯ